Світ української колисанки

Грузинська колискова

Сонце, йди в світлицю!      


Сонце, йди в світлицю!

Сонце в домі й сонце в полі,                       


Сонце, йди в світлицю!

Батька хлопчика немає,


Сонце, йди в світлицю!

Він у місті справи має,


Сонце, йди в світлицю!

За колискою поїхав,


Сонце, йди в світлицю!

Адже син — батькам утіха,


Сонце, йди в світлицю!

Тато з міста повернувся


Сонце, йди в світлицю!

Хай радіють всі дівчата,


Сонце, йди в світлицю!

Хай радіє сину хата,

 

 

 

Гагаузька колискова

Доню наша золота*

Доню наша золота,

 Зіронько ясна,

Виростай і розквітай

У солодких снах.

Наче мед, твоє ім’я,

Рідне пташеня.

Мила дівчинко моя,

Ніжна, мов ягня.

Приспів:

 

Пісенька моя луна,

Лине в царство мрій.

Сон солодкий навіва

Донечці моїй.

Від любові ці слова.

В тихім царстві сну

Проситься до нас сова

В казку чарівну.

В материнській пісні – все,

Ніжність, доброта.

Щастя доні принесе

На усе життя.

Виростеш красунею,

Полетиш у світ.

Із гнізда батьківського

Радісний політ.

Приспів.

 

Нані-нані-на     |  8 р.

 

* Автор тексту та музики гагаузької колискової (за фольклорними мотивами) — Людмила Тукан.

 

 

 

Колискова — це душа, яка ходить навшпиньках
Що таке колискова?

Колискова — це душа, яка ходить навшпиньках

Почути її кроки можуть лише ті, хто вміє слухати. Як і сповідь матері над колискою. Коли вгамовуються, стихають людські чвари, коли натруджена (вечірня чи вранішня) земля дихає безгомінням, коли помислам і надіям відкриваються простір і небо, а світ стає милосерднішим, ближчим до серця, — тоді в серці матері народжується пісня, тоді над колискою вона щемно, тремтливо та ніжно виспівує свою незглибинну душу. Тож навчимося слухати материну сповідь. (С) М.Сингаївський