Угорська колискова

Угорська колискова

***

Kimenék én ajtóm elejibe

Föltekinték nagy magos mennyekbe.
Nyitva látám mennyeknek kapuját
Azon belül mennyeknek ajtóját
Azon belül egy kerek asztalkát
Azon vala egy rengő bölcsőcske,
Bölcső mellett asszonyunk Mária.
A lábával rengetgeti vala
A szájával fújdogálja vala.
Aludjál el Istennek báránya!
Szeretetből jöttél e világra.
Aludjál el Istennek báránya!
Szeretetből jöttél e világra.

***

Вийшла у двір, милуюсь небом я,
Зірці новій радій, душе моя.
Бачила я ворота в небесах,
Не зрів ніхто сліз на моїх очах.
У вишині хмаринка пропливла,
Дитина там раділа від тепла.
Марія-Діва сина сповила.
Зігріла ніжки дитятку свому
І заспівала пісеньку йому.
Спи, засинай, Святе Ягнятко, знай:
Любить Тебе земний квітучий край.
Спи, засинай, Святе Ягнятко, знай:
Любить Тебе земний квітучий край.

(Переклад Олександра Москальця)

Колискова — це душа, яка ходить навшпиньках
Що таке колискова?

Колискова — це душа, яка ходить навшпиньках

Почути її кроки можуть лише ті, хто вміє слухати. Як і сповідь матері над колискою. Коли вгамовуються, стихають людські чвари, коли натруджена (вечірня чи вранішня) земля дихає безгомінням, коли помислам і надіям відкриваються простір і небо, а світ стає милосерднішим, ближчим до серця, — тоді в серці матері народжується пісня, тоді над колискою вона щемно, тремтливо та ніжно виспівує свою незглибинну душу. Тож навчимося слухати материну сповідь. (С) М.Сингаївський